Полтавська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №37 Menu

Сторінка психолога


«Не можна  вилікувати  тіло – не лікуючи  душу, і  навпаки:    вилікувати  душу  неможливо зневажаючи  тіло»  

«Гіппократ»

bat

            Багато  хто з  нас живе  з  відчуттям болю від  якого потерпає і  тіло і душа. Що  ми  зазвичай  робимо, вперше  відчувши  біль? Починаємо  ковтати  пігулки, ніби  говорячи йому: «Замовчи,  я не  бажаю  тебе чути!». І на  якийсь час   біль змовкає, але потім обов’язково дає  про  себе  знати з наростаючою  силою,  переростаючи  в    значно  серйознішу  проблему,  яку тільки  пігулками  не  заглушити.

Чому?

Тому, що  будь — який біль означає,  що  ми  в  повсякденній  суєті  забули, власне,   про  себе.

Забули,  що  шлях  до  благополуччя, здоров’я і  процвітання  починається  з маленького  кроку  на  зустріч  собі. З бажання розплутати  клубок життєвих  негараздів, розчарувань та тривог. З відновлення  глибинної  любові  і  поваги  до  самого себе.

Все можливо, тільки  не варто  залишатись  один на один зі  своїми  проблемами, адже є психологія -  наука, що протягом  віків допомагала людині знаходити  вихід  із  найскладніших  ситуацій.  Довіртесь собі, дозвольте  психологу  вам допомогти, адже Ви  варті  того,  щоб бути  щасливими.

Тому – індивідуальна  консультація у психолога  — це час, який належить тільки Вам!      Це час та місце, де можна вільно думати та відчувати,  аналізувати та змінюватися  ефективно  вирішуючи  всі свої  життєві проблеми.

На консультації у психолога Ви зможете зрозуміти, чому виникають складнощі та проблеми у Вашому житті та як їх можна уникати або долати.

Це можливість поміркувати про себе та своє життя, можливість визначитися з тим, як саме ви хочете жити, які стосунки з навколишніми мати, як зробити своє життя наповненим енергією та натхненням.

 

На  консультації  у  психолога  ви  завжди  знайдете:

-  увагу;

  -  конфіденційність;

  -  необхідну допомогу та  підтримку

        

Психолог  не дає конкретних  порад, не  оцінює «правильно – неправильно», «добре – погано».  Психолог використовує  свої  знання, навички, практичний  досвід,  щоб допомогти  Вам побачити  та  усвідомити причини своїх проблем та  шляхи  їх  вирішення.

 

Навіщо дітям потрібні шкільні психологи?

 

Майже у кожній школі є психолог. Але деякі учні про це навіть і не знають. А більшість тих, хто знають, все одно до них не ходять, навіть якщо і мають певні проблеми. То навіщо ж тоді все-таки потрібні шкільні психологи?

 

У деяких школах ставлення дітей до психологів дуже дивне. Особливо це стосується молодших класів. Так, якщо однокласник відвідує психолога, то його починають вважати ненормальним, божевільним, дражнити психом. Це тому, що діти мало обізнані у тому, чим займаються психологи, тому і видумують різноманітні міфи.

 

У чому полягає робота шкільного психолога та які її особливості?

 

Шкільні психологи відносяться до групи психологів-педіатрів. Але, на відміну від самих педіатрів, вони не займаються лікуванням дітей. Вони існують в основному для того, щоб вислухати проблему, дати пораду. Чи помічали ви, що коли комусь викажеш свої тривоги, то одразу й легше стає на душі. Для деяких роль “жилетки”, у яку можна виплакатись, виконують друзі чи батьки. Але ж бувають такі ситуації, що соромно або незручно розповісти мамі, а подруга потрібної поради не дасть, адже сама не має життєвого досвіду. В таких випадках допомагає психолог. Він у жодному разі не має права розголошувати інформацію, яку розповів учень. Лише у крайньому випадку може поговорити з батьками.

Також шкільні психологи багато проводять різних досліджень. Крім цього, в деяких школах вони ведуть факультативи з психології та виступають кураторами курсових робіт та МАН. Досить багато дітей у наших школах цікавить дослідження тем з психології, адже вони пишуть у своїх роботах саме про ті проблеми, які цікавлять власне їх самих. Це дозволяє їм краще розібратися у своїх проблемах та знайти шляхи їх вирішення.

 

Чи часто зараз учні звертаються за психологічною допомогою?

 

Виявляється в різних школах по-своєму. У нашій школі, наприклад, учні часто користуються психологічною допомогою. Знають, хто такий психолог і яким незамінним він може стати у вирішенні їхніх особистих проблем. Майже кожного дня  учні приходять поділитись своїми тривогами, — це вважається нормальним.

 

Які проблеми зараз найбільше турбують дітей та підлітків?

 

В основному це ситуації пов’язані з проблемами у сім’ї та стосунками з однолітками. Конфлікти, непорозуміння — різне у житті буває. Але ті, хто звертався по допомогу, обов’язково знаходили вихід із складного становища. А часто навіть буває, що після візиту до психолога проблема вже не здається такою страшною, адже просто розповівши її, дитина починає краще розбиратись у ситуації та перестає переживати через, як виявлялося, дрібниці.

 

В яких випадках треба, не боячись, йти просити допомоги у психолога?

 

Не переживай, якщо відчуваєш, що починаєш заплутуватись у ситуації. Лише людина, яка об’єктивно зможе оцінити твоє становище, допоможе тобі розібратися. Не потрібно виношувати проблему в собі, це ні до чого хорошого зазвичай не призводить. Це лише може спричинити душевну травму та виникнення комплексів.

Пам’ятка батькам, щодо надання психологічної допомоги дітям, які прибули із зони АТО

Ще півроку тому ми жили в іншій країні, по-іншому мислили, сміялися з інших жартів, по-іншому планували сімейний бюджет, і по-іншому виховували наших дітей. Тепер ми стрімко шукаємо відповіді на багато питань, зі складністю звикаємо до страшних думок, але все ж намагаємося загартовувати в собі оптимістичний настрій та тільки позитивні думки.

 

А наші діти з повною розгубленістю в голові змушені самостійно переосмислювати і розуміти всю ситуацію, яка зараз відбувається навколо них.

 

Заради збереження психічного здоров’я дітей, які побували в зоні АТО, психологічна служба пропонує наступні рекомендації батькам та родичам цих дітей:

 

1. Запевніть дитину, що ви зробите все, щоб вона була у безпеці. Ваша реакція багато в чому визначає  те, як буде реагувати на подію дитина.

 

2. Вимкніть телевізор. Розгорнута засобами масової інформації навколо події кампанія може бути травматичною.

 

3. Майте на увазі, що реакція дитини може бути різною в залежності від віку. Особливо вона може впливати на підлітка. Будьте уважні до поведінки дитини і зверніться за професійною допомогою, якщо зміни в поведінці особливо гострі й тривалі. Майте на увазі, що ваша дитина може бути дратівливою, гиперактивою, тривожною, виявляти труднощі сну і харчування, зміни в поведінці (наприклад, не захоче більше грати з друзями на вулиці), але  це нормальні реакції на ситуацію стресу, яку вона пережила. Почуття дітей часто знаходять вираження в тілесних реакціях (головний біль, біль у животі тощо) та поведінці (дратівливість, лють). Якщо ці симптоми тривають довше двох тижнів, зверніться за допомогою до спеціалістів.

 

4. Поговоріть з дитиною про те, що сталося. Будьте правдиві. Те, скільки ви можете сказати дитині і як ця інформація повинна бути сформульована, залежить від віку. Основне завдання — це допомогти дитині відновити відчуття безпеки.

Для дошкільнят досить визнати, що «щось недобре сталося, мама і тато засмучені, але з ними все нормально, і вони захистять тебе від біди».

Початкова школа. З’ясуйте, що діти знають про все, що з цього приводу думають, що чули від інших. У цьому віці діти мають потребу в логіці і розумінні. Завірте молодших школярів також, що ніякі їхні проступки не є причиною того, що сталося.

Середня школа. Ви можете поділитися інформацією, яка у вас є. Постарайтеся організувати обговорення, знову ж з’ясуйте, що дитина чула і дізналася з інших джерел. Деякі підлітки можуть робити вигляд або стверджувати, що їх це не зворушило, або, навпаки, бути дуже збудженими. Обидва типи реакцій нормальні в підлітковому віці. Не змушуйте дитину виходити на обговорення, поки вона не буде готова до цього.

 

5. Спокійно висловіть свої емоції, але пам’ятайте, що ваша врівноважена поведінка буде більше сприяти почуттю безпеки. Допоможіть дитині усвідомити її власні почуття.

 

6. Приділяйте дитині більше часу й уваги. Допоможіть їй заспокоїтися як через психологічний канал, так і фізичний — дитині може знадобитися не тільки більше ласки і уваги, але також більше виходу фізичної енергії.

Вкладання спати може бути дуже важливим моментом. Використовуйте його для того, щоб побути з дитиною, почитати їй казку тощо.

 

7. Дозвольте дитині задавати питання, говорити про події, висловлювати свої почуття.

 

8. Грайте з маленькою дитиною, щоб допомогти їй відіграти свої страхи і занепокоєння.

 

9. Дитина може повторювати знову і знову гру або розповідь. Це може бути втомливим для батьків. Однак це важливо для дитини. І вона стежить за реакцією батьків на її розповідь. Якщо ж  повторення триває багато тижнів без змін, зверніться до психолога.

 

10. Дотримуйтеся розпорядку дня. Це допоможе дитині відновити почуття стабільності і безпеки. Уникайте непотрібних змін.

 

11. Діти особливо чутливі після травматичної події. Вони можуть гостро реагувати на звуки, запахи, місця, які нагадують їм про подію. Майте на увазі, що ці чинники можуть викликати сильні емоційні реакції навіть через тривалий період після травматичної події. Пам’ятайте, що діти виживають і відновлюються після цього. Дайте дитині і собі час на це.

 

12. Зверніться за допомогою, якщо ви самі відчуваєте себе тривожно й засмучено. Ви зможете бути кориснішими для дитини, якщо ви будете вести себе спокійно і впевнено.

 

Поради психолога батькам